Вип= уск 1, №3 = &nb= sp; = &nb= sp; = Жовт&= #1077;нь 2004 р.

Ві&= #1090;аємо вас із виходом третього випуску бюл = 77;теня нашого Проекту!

Проект економічноk= 5;о розвитку громади (ПЕР= 043;) фінансуєтьl= 9;я Канадською агенцією міжнароднl= 6;го розвитку (КАМР), його менеджмент здійснює Канадське бюро міжнароднl= 6;ї освіти= (КБМО).&nbs= p; Проект ЕРГ = 088;озпочато в січні 2004 р. і буде заверш = 77;но в грудні 2007 р. =

Останні новини

Семі = 85;ар

“Моб= 10;лізація та залученн= 03; громади”<= /b>

13–15 вересня 2004 р., м. Черкас= и

З 13 по = 15 вересня у Черкаськомm= 1; державному технологічl= 5;ому університеm= 0;і проm= 3;одив семінар “Мобілізацo= 0;я та залученн= 03; громади”. Фасилітатоl= 8;ом на ньому бул= 072; Джуді Бопп – спів= ;засновниця Центру навчання з питань розвитку “Чотири світи” (Альберта, Канада) та авторка книги “Перетворюn= 2;чи світ” (практичний посібник з розвитку громади). Джуді Бопп п= 086;над двадцять років працювала в громадах Пі = 74;нічної Америки, Афр= 080;ки, Азії та краї= 085; колишнього Радянськогl= 6; Союзу.

На семінарі підби= ;ли попередні підсумки роботи ПЕРГ, зокрема ого = 83;осили результати збору інформації щодо основн = 80;х проблем громад. Учасники се = 84;інару проаналізуk= 4;али взаємозв’яk= 9;ки, які формуют= 00; громаду, а також визна = 95;али основні характерисm= 0;ики її економічноk= 5;о розвитку.

            Під час семінар = 91; основна увага зосереджувk= 2;лася на таких питаннях, як що таке громада, як: мобілізуваm= 0;и та залучати громаду до активного життя, яка ро&#= 1083;ь громадськиm= 3; радників у розвитков= 10; громади, кореневі групи як основа мобілізаціo= 1; громади та дослідженнn= 3; шляхом участі.

Ми попросили представниl= 2;ів окремих гро = 84;ад розповісти про перешкоди т = 72; бар’єри в економічноl= 4;у розвиткові їхніх грома = 76;.

Марія Євтушено, сільський голова, с. Худяки, Черкаський район, Черкаська обл.:

– Звісно, на шляху до стабільної громади, в як&#= 1110;й кожен почув = 72;вся б упевнено й забез= ;печено, існує чимал = 86; перешкод. Одна з найва= 078;ливіших - пасив= ність людей. Проте у нашій гром= 072;ді щодо цього є певні зрушення. У нас сформов = 72;но кореневу групу, яка зб&#= 1080;рає інфор= мацію, аналізує реальний стан справ у громаді. Люд= 080; зацікавилиl= 9;я Проектом економічноk= 5;о розвитку громади, вивчають можливості для того, щоб &= #1079;робити свою громад = 91; успішною. Ми визначили сильні та слабкі сторони нашої громади, шля= 093;и поліпшення = 11;ї економічноk= 5;о розвитку. Створюютьсn= 3; нові підпри= 08;мства, нові робочі місця. Ми має&#= 1084;о великі наді= 11;, що цей проек= 090; дасть нам нові знання, &#= 1089;тимулювати= ме ініціативнo= 0;сть в представниl= 2;ів нашої громади. Ми побачили, що можемо щось змінити на краще.

І ще однією проблемою, яка перешко = 76;жає розвиткові громади, є та, що більша частина молоді не пов’язує свого майбутньогl= 6; із своєю громадою, селом. І це, га= даю, проблема всієї України, а не лише нашої громади. Вод= 085;очас наше дослідженнn= 3; виявило проблеми самот= ;ніх літніх люде = 81;, і скоріше за все, нам потрібно буде створити дл= 03; них притуло = 82;. Окрім того, гостро пост = 72;ли проблеми ек = 86;логії, водних ресурсів, бр= 072;коньєрства. Ми сподіваємоl= 9;ь, що як учасники цього проекту отримаємо н = 86;ві знання про економічниl= 1; розвиток гр = 86;мади. Дуже корисним є о= 079;найомлення із досвідом роботи= інших громад, зокрема західного регіону, що, звісно, стан= 077; нам у пригоді.

   = Віктор Рихліцький, сільський голова, с. Сем&= #1077;нівка, Пустомитівl= 9;ький район, Львівська обл.:

– Хочу почати з того, що проблем у сучасних гр = 86;мад, зокрема сільських, є &#= 1095;имало. Це пов’язан = 86; із багатьма причинами. По-перше, на мою думку, ключовим фактором розвитку будь-якої гр= 086;мади є родина, сім’я. Нині ж &= #1079;окрема і в нашій громаді, сім’ї не є стабільниl= 4;и і міцними, оскільки люди масово виїжджають за кордон на заробітки. Скажі= ;мо, у нашому сел= 110; члени 55 сімей виїхали на заробітки з = 72; кордон. Тако= 078; маємо зважати й на таку проблему як = 087;рацевлашту&= #1074;ання за спеціальніl= 9;тю, немає належних ум = 86;в для родинного відпочинку, через свою н= 077;зраелізова&= #1085;ість молодь част = 86; тягнеться до чарки. І все це, звісно, неаб= 080;як впливає на розвиток громади в цілому. Тако= 078; хочу сказат = 80;, що люди в селі сьогодні ви = 78;ивають за рахунок ведення підсо= ;бного господарстk= 4;а, хоча існує п= 088;облема збуту сільськогоl= 9;подарської продукції. Окремо хочу наголосити на тому, що ни&= #1085;і немає засобів для обробітку ґрунту. І хоча ми маєм= 086; доволі непо = 75;аний економічниl= 1; потенціал для розвитк = 91; нашої громади, проте слід щ= 077; докласти багато зусиль, аби досягти певного поступу. Спо= 076;іваємося, що участь саме в цьому проекті значно нам допоможе.<= /p>
=

Семі = 85;ар

“Розв= иток сталих громад”=

4–6 жовтня 2004 р., м. Ужгород=

Сем&= #1110;нар „Розвиток сталих громад” відбувся 4 – 6 жовтня 2004 = 88;. у м. Ужгороді в приміщенн= 10; економічноk= 5;о факультету Ужгородсьl= 2;ого національнl= 6;го університеm= 0;у. Провадив семінар Марк Роузленд – директор Центру стал = 86;го розвитку громади при Університеm= 0;і імені Саймо = 85;а Фрейз= ;ера, Ванкувер (Канада).

Уча&= #1089;ників семінару привітав ректор= Ужгородсьl= 2;ого національнl= 6;го університеm= 0;у Русин Васил= 00; Іванович. Він, зокрема, &= #1087;ідкреслив, що питання, яке розглядаєтn= 0;ся на семінарі, є надзвичай = 85;о актуальним, оскільки в кожному сел= 10; Закарпаття, як і в України заг = 72;лом, є ряд проблем, які &#= 1089;лід вирішувати = 85;а місці – сели= 097;ним радам, громадам. Пр= 077;дставники місцевого самоврядувk= 2;ння часто не мають відповідноo= 1; освіти, вони стикаютьсn= 3; із багатьма проблемами = 10; не знають, з чого почати та як вирішувати ці проблеми. Метою цих навчань і, зокрема, Проекту економічноk= 5;о розвитку гр = 86;мади є підготовкk= 2; людей, які своєю активною громадськоn= 2; позицією могли б спри= 103;ти вирішенню проблеми в регіоні. “Гада= ;ю, досвід, який ви отримаєт = 77; під час навч= 072;ння в Україні, а потім закріпите його під час стажування = 74; Канаді, стан= 077; в пригоді багатьом громадам“, – &#= 1089;казав Русин В. І..
Віт&= #1072;ючи учасників семінару, директор ПЕ = 56;Г Тоні Березо = 74;ецький зазначив, щ= 086; дуже важлив = 86;, аби громади = 211; як в Ужгороді, та= 082; і в інших регіонах України – змогли б віднайти потенціал, який допомі = 75; би вирішити їх = 85;і проблеми. „Щ= 086; стосується проекту, то хочу казати, що це перший із восьми курсів з економічноk= 5;о розвитку громади, які будуть запр = 86;поновані учасникам, і це має безпо= 089;ередній стосунок до громад, в яких ви працюєте. Наше завдання не робити щось замість громади, а допомогти ї = 81; у вирішенні = 087;евних соціальних проблем”, – підкреслив = 58;оні Березовецьl= 2;ий.

Під час семінар = 91; особлива увага акцентувалk= 2;ся на таких темах: “Капітал громади”, “Н= 072; шляху до сталих громад”, “Формуваннn= 3; політики громади”, “Менеджмен&= #1090; ресурсів громади” та ін. Марк Роузленд на = 75;олосив на тому, що сталий розвиток громади означає, що задоволеннn= 3; потреб сьогодення не ставитим = 77; під загрозу задоволеннn= 3; потреб прийдешніх поколінь. На його думку, сталий розвиток громади вкл= 02;чає такі суттєв= 10; елементи: збереження довкілля ма= 08; бути невід’ємноn= 2; складовою економічноo= 1; та соціальної політики; неодміннісm= 0;ь соціальної справедливl= 6;сті.

Також учасники семінару мали нагоду проаналізуk= 4;ати основні проблеми їхніх грома = 76;, вести пошук = 096;ляхів вирішення цих проблем.

Піс&= #1083;я завершення навчання учасники отримали практичне завдання – підготуваm= 0;и пропозиції = 79; розбудови сталої громади або план розбудови сталої громади.

Семінар

„&= #1056;озвиток підприємстk= 4; ЕРГ”

8 - 11 листопада 2004 р= ;., м. Черкаси

        &= nbsp;   З 8 пl= 6; 11 листопада у Черкаськомm= 1; державному технологічl= 5;ому університеm= 0;і проходив се = 84;інар „Розвиток підприємстk= 4; ЕРГ”. Це другий із восьми курсів з економічноk= 5;о розвитку громади, які запропоновk= 2;ні учасникам проекту. Семінар провів Тім Беррі – представниl= 2; Університеm= 0;у імені Саймона Фре = 81;зера (Канада) в рамках програми дл= 03; фахівців з розвитку громади. Тім Беррі має зн= 072;чний теоретичниl= 1; і практични = 81; досвід з розвитку громади, зокрема, він понад дванадцять = 88;оків працював у малих громадах Канади, є фах&#= 1110;вцем зі стратегічнl= 6;го планування та стратегічнl= 6;го економічноk= 5;о розвитку громади.

   &nb= sp;        Уча&= #1089;ників семінару привітав проректор з навчальної роботи Черкаськогl= 6; державного технологічl= 5;ого університеm= 0;у, професор Первунінсьl= 2;ий Станіслав М = 80;хайлович. Він підкреслив, що важливо поєднати знання й дос= 074;ід громад та університеm= 0;у, і така співпраця має стати пл= 110;дною в рамках ПЕРГ.

   &nb= sp;        Ана&= #1083;ізуючи питання розвитку підприємстk= 4; ЕРГ, Тім Беррі наголосив, щ= 086; насамперед слід з’ясув = 72;ти, які саме підприємстk= 4;а найкраще відповідаюm= 0;ь потребам вашої громади; наскільки ц= 10; підприємст&= #1074;а можуть бути рентабельнl= 0;ми; яка інформація потрібна дл= 03; створення таких підпр = 80;ємств; наскільки це матиме пр= 072;ктичне застосуванl= 5;я і що ц = 77; принесе громаді. Учасники семінару ви = 79;начили - за допомого&#= 1102; системи відбору „лійка”- ті форми діяльності, які відповідаюm= 0;ь саме їхнім громадам. "Т = 72;кож надзвичайнl= 6; важливо навчитися п = 88;ацювати з громадою, адже все, що ми робимо, має відповідатl= 0; потребам громади", – підкреслив Тім Беррі. Пе&#= 1074;ні дискусії в учасників с = 77;мінару викликали поняття „місцевий е = 82;ономічний розвиток” т = 72; „економічнl= 0;й розвиток громади”. Та= 082;ож обговорюваl= 3;ося й те, що чим більше підприємстk= 4; буде створено у громадах, ти= 084; менше вона залежатиме від зовнішніх чинників.

Учас = 85;ики семінару проаналізуk= 4;али основні ресурси їхніх грома = 76; в кожній з об&#= 1083;астей на основні таких показників, як: планування = 10; дослідженнn= 3;, інфраструкm= 0;ура, розвиток людини, влас= 085;ий капітал, кредитні фо = 85;ди, пропагуванl= 5;я і посередницm= 0;во. Аналіз показав, що громади мають гарні ресурси для економічноk= 5;о розвитку, однак в Україні чом = 91;сь дуже погано розвинені підприємстk= 4;а ЕРГ.

При створенні підприємстk= 4; ЕРГ часто не збігаються позиції владних та громадськиm= 3; структур. Ті= 084; Беррі підкреслив, що при створенні підприємстk= 4; ЕРГ потрібн = 86; реально оцінювати стан справ, не ідеалізуваm= 0;и ситуацію, оскільки важливо не лише створення підприємстk= 4;, а насампере = 76; розвиток людей.

Інфl= 6;рмація для роздумі = 74;

Пропону= 08;мо вашій увазі витяги із книги Федор = 72; Коваля (голови Льві= 074;ського обласного товариства R= 22;Українськи&#= 1081; кооперативl= 5;ий рух”) “Коопе= 088;атизм – суспільни = 81; лад УкраїниR= 21; (Львів.: Кобзар, 2002 р.). Ця книга аналізує заса = 76;и кооперативl= 5;ого руху в Україні, розглядає й = 86;го в історичномm= 1; контексті з = 72; раданських часів, а також порівнює з аналогічниl= 4;и рухами в країнах Західної Європи та Північної А = 84;ерики. (Прим. ред.: цей витяг опису= 08; період з 1917 по 1939 роки на території Галичини. Автор згадує і так= 091; кооперативl= 5;у організаціn= 2;, як “Народна торгівля”, що була заснована наприкінці 1800-их років. Ми має&= #1084;о зрозуl= 4;іти, що кооперативl= 5;ий рух, котрий відбувався як і по всій Україні, так і в окримх її регіонах, наприклад, в Західні = 81; чи Східній Україні (Харків), на Поділлі чи в Києві, має довгу історію. Йог= 086; сучасні прояви мают= 00; глибокі історичні корені, а не є результатоl= 4; нав’язуванl= 5;я ч&#= 1091;жоземних ідей та концепцій.=

З історії кооператизl= 4;у в Україні

До видатних ідеологів і дослідникіk= 4; кооперації належав всесвітньо відомий українськиl= 1; економіст Михайло Туган-Баран = 86;вський. Попри урядові заборони й переслідувk= 2;ння, кооперативl= 5;ий рух і практична діяльність кооперації = 91; поневоленіl= 1; Україні стають надійним за = 89;обом мирного єднання й консолідацo= 0;ї розпорошенl= 0;х власних матеріальнl= 0;х і трудових ресурсів та духовних національнl= 0;х сил народу н= 072; захист від лихварства, = 074;изиску і соціально= 11; несправедлl= 0;вості у сфері послуг, виробництвk= 2; матеріальнl= 0;х та духовних благ .

Укр= 072;їнські кооперативl= 5;і установи Українськоo= 1; Народної Республіки (191= 7-1918 рр.) здійс= нюють незалежну національнl= 6;-економічну політику державотвоl= 8;ення і зміцнення самобутньl= 6;го народного господарстk= 4;а України. Коо= 087;ерація стає об’єдн = 91;ючим і консолідуюm= 5;им чинником західноукрk= 2;їнського населення щодо самозахистm= 1; й стабіліза = 94;ії важливих життєвих проблем у не= 087;ростих політичних = 10; економічниm= 3; умовах міжвоєнної Польщі. У цих складних умовах= відновлююm= 0;ь і реорганіз = 91;ють свою працю кооперативl= 5;і і громадськ= 10; установи Га = 83;ичини. „Народна торгівля” і „Центросоюk= 9;” забезпечуюm= 0;ь населення в = 80;сокоякісни&#= 1084;и недорогими товарами, організовуn= 2;ть власне виро = 73;ництво украй потрібних продовольчl= 0;х і промисловиm= 3; товарів. Швидко розвиваєтьl= 9;я і молочарськk= 2; кооперація R= 11; „Маслосоюз̶= 1;. Головним фінансовим центром гал = 80;цької кооперації = 89;тає Центробанк, який об’єднує 113 українбанкo= 0;в та 573 позичкові каси.

       У= 082;раїнська галицька кооперація перетворилk= 2;сь в унікальну громадську = 74;сенародну інституцію виховання г = 88;омадянсько&#= 1075;о суспільствk= 2;, у середовищ = 77; формування = 85;аціонально&#= 1111; кооператиk= 4;ної народної еліти та її неформальнl= 0;х лідерів, що сповідувалl= 0; кооперативl= 5;у ідею розв’язаннn= 3; суспільних проблем українства на засадах х= 088;истиянсько&= #1111; моралі. Ідео= 083;огічним, організаціl= 1;но-організа&#= 1094;ійним та контрольниl= 4; центром галиц= ;ьких кооперативl= 5;их установ ста= 08; Ревізійний = 89;оюз українськиm= 3; кооперативo= 0;в, який у 1939 р. об’= 108;днує 3455 кооперативl= 5;их товариств, які нарахов = 91;вали 643 тисячі членів. Пона= 076; 800 тис= 03;ч галичан брало безпосередl= 5;ю участь у розвитку кооперації = 10; впровадженl= 5;і державотвоl= 8;чої ідеології кооператизl= 4;у в галицьком = 91; краї. Ставши членом Міжнародноk= 5;о кооперативl= 5;ого альянсу, українські кооператорl= 0; прискіпливl= 6; вивчають рекомендацo= 0;ї і матеріали Міжнародниm= 3; кооперативl= 5;их конгресів. У 19= 18 р. кооперативl= 5;і союзи України видав= ;али 36 журналів і газет та десятки книжок, в яки&#= 1093; висвітлюваl= 3;ась кооперативl= 5;а ідеологія, о= 088;ганізаційн&= #1110; питання на теми коопер = 72;тивної праці й буді= 074;ництва кооперативl= 5;ого життя в народному господарстk= 4;і, хроніка кооперативl= 5;ого життя, відомості з кооперативl= 5;ої діяльності та досвіду зар = 91;біжних країн.

Укр= 072;їнський кооператизl= 4; був і залишаєтьсn= 3; надійним фундаментоl= 4; для розвитк = 91; демократич&= #1085;ого самоврядувk= 2;ння, для соціально захищеного = 87;равового суспільствk= 2; в Україні.

У цьому випуску ми представляn= 8;мо партнера проекту –=

гром = 72;ду села Семенівка Пусто= митівськогl= 6; району Льві = 74;ської області

Громад= ;а села Семенівка є одним із партнерів Проекту економічноk= 5;о розвитку громади від Львівської області. Нев= 077;лике село, в якому мешкає трох = 80; більше двох тисяч осіб, розташованk= 7; неподалік о = 76; Львова. Ліс, озера та дві річки – Щирка та Ставчанка роблять йог = 86; мальовничиl= 4; та затишним.

Семені= ;вка має давню історію, йог= 086; назву пов’язують із монастир = 77;м св. Семена (Семеона), який колись діяв на місц= 110; сучасного села. Краєзнавецn= 0; Васил= ;ь Лаба, вивчаючи історію сел = 72;, пише, що Семенівка виникла в період XI–XII століття, а перша письмова з = 75;адка датується 1443 р. У XV–XVI ст. сел = 86; неодноразоk= 4;о знищувалоl= 9;я татарами, однак знову відбудовувk= 2;лось. В історії села були різні події, &#= 1097;о мали як позитивне, так і негативне значення. Зокрема, дехто із болем у серц= 110; згадує поді= 11; 1940-их рр., коли с&#= 1087;алахнуло міжетнічне протистоянl= 5;я поляк= ;ів та українці = 74;, в результат= 10; чого з обох сторін= було винищено чи = 84;ало людей. Семенівчанl= 0; пишаються своєю давньою історією. До наших днів з= 073;ереглася церква= св. Архистратиk= 5;а Михаїла, яка визнана пам’яткою архітектурl= 0; XVII ст. Місцевk= 2; школа збудо = 74;ана ще у 1913 р.

Давня історія, глибока культура, безперечно, вливають і н= 072; сучасний розвиток громади. Що таке громад = 72; тут розуміють дуже добре, оскільки з д= 072;вніх-давен звикли до цього слова. Старожили розповідаюm= 0;ь, що громада села в різні часи була чутливою до проблем як окремих людей, так і до загальни = 93; справ. Скажімо, гур= 090;ом будували комусь хату, ремонтувалl= 0; церкву чи зв= 086;дили школу. Сім’ї були переважно багатодітнl= 0;ми, виховувалаl= 9;ь повага до ст= 072;рших, усі родиною ходили до церкви.

Якою ж = 08; громада сел = 72; сьогодні? Старші люди = 082;ажуть, що втратили = 89;ь давні цінності, немає поваг = 80; до старших, значно зниз = 80;лася народжуванo= 0;сть і, звісно, це зробило громаду іншою, але, безперечно, дух громади зберігся. І н&#= 1080;ні, коли в людин= 080; біда, громад= 072; часто збира= 08; гроші, аби їй допогти, також підтримує с = 72;мотніх людей та людей з особливими потребами, а= 076;же в селі сьогодні пр = 86;живає 58 одиноких людей (в основному літніх), а також 25 осіб із особливими потребами. С= 100;огодні громада активно працює н= ;ад реставраціn= 8;ю Греко-катол = 80;цької церкви св. Архистратиk= 5;а Михаїла, над реконструкm= 4;ією костелу. Спі= 083;ьно громадою сп = 86;руджено садибу для священнослm= 1;жителів. Місцеві жителі доклали неа = 73;ияких зусиль для відновленнn= 3; фігури Матері Божо= 11; при в’їзді у село, насипа= 083;и могилу і встановили хрести на честь борці = 74; за незалежн= 10;сть України.

Хоча економічниl= 1; розвиток громади є доволі слаб = 82;им, однак тут працює ряд підприємстk= 4;, зокрема ферм = 77;рські господарстk= 4;а “Цезар” (вирощує рослинну сільськогоl= 9;подарську продукцію, обробляє 675 га землі), “Улар” (птах= 110;вництво, майже 75 тис. птиці), ПП “Берком” (по= 096;иття постелі, спецодягу), ФГ “Фіалка”( вирощуваннn= 3; овочів на площі 3 га.), ФГ “Федис” (вир= 086;щування зернових культур на площі 120 га), ФГ “Зарічне” (в= 080;рощування зерна на площі 3 га), ФГ “Анна” (вирощуванн= 03; зернових та овочів на площі 2,5 га), ФГ “Лебідь” (ро= 079;ведення риби). Також працює комунальна служба, водо= 085;асосна станція, очисні споруди.

П&= #1088;облемою є те, що й досі не налагодженl= 6; мережу збут = 91; сільськогоl= 9;подарської продукції. Ї= 111; семенівчанl= 0; реалізовуюm= 0;ь на ринках м. Львова= за дуже низькою ціною. 75% семенівчан працевлаштl= 6;вані, працюють переважно у м. Львові, однак лише 50% працю= ;є за спеціальніl= 9;тю. Можна також сказати, що С&#= 1077;менівка живе активним громадськиl= 4; життям, зокрема, тут &#= 1076;іють такі громадські організаціo= 1;, як „Просвіта”, „Молода просвіта”, „Нова школаR= 21;, „Ангел”.

У майбутньомm= 1; семенівчанl= 0; бачать свою громаду успішною, з вищим рівне = 84; добробуту, сподіваютьl= 9;я, що будуть створені на = 83;ежні умови для обробітку землі та розвитку переробної галузі.

&nb= sp;

К&= #1086;нтактна адреса:

С&= #1077;менівська сільська рада,

с.= Семенівка,

П&= #1091;стомитівсь= ;кий район,

Л&= #1100;вівська область

Т&= #1077;л. (03230) 2-91-30

&nb= sp;

Бюлетень виходить у рамках українсько- = 82;анадського Проекту еко = 85;омічного розвитку громади Канадськогl= 6; бюро міжнародноo= 1; освіти за фінансової підтримки Канадськоo= 1; агенції міжнароднl= 6;го розвитку<= /i>

<= /p>

Редактор        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;     Галина Луцишин

Літературн= ;ий редактор         &= nbsp;              Ольг&= #1072; Богуш

Дизайн, верстка

Надсилаєть= ;ся безкоштовнl= 6;

Адреса:

79008 м. Л&= #1100;вів

вул. Лисенк = 72;, 21

Західноукр= ;аїнський ресурсний центр

Тел.: (0322) 97-66-24, 97-68-13

e-mail: gi@zurc.org =

www.ced.org.ua

Свідоцтво ЛВ № 674

Наклад 1000 прим.

Видрукован= ;о в ТзОh= 2; „Аз-Арт”, м. Ль= вів, вул. Козланюка, 17

&= nbsp;